Бачення медіаосвіти Інститутом Екології масової інформації

27 листопада у Запорізькому національному університеті відбулась лекція наукового співробітника Інституту екології масової інформації Павла Александрова на тему «Медіаосвіта в Україні та за кордоном: теорія та практика».

Павло Александров зосередив свій виступ на впливі ЗМІ на людей, особливо на дітей, зупинився на проблемі шкільної преси та визначив стереотипи, що їх формують в аудиторії засоби масової комунікації.

Гість розповів, що Інститут екології масової інформації співпрацює із загальноосвітніми школами, де вони проводять заняття із медіаосвіти. Така робота з дітьми, за словами Павла, дає їм визначити мету журналістської діяльності, зрозуміти, як працюють державні медіа, жовта преса та незалежні засоби масової інформації. Школярам демонструють технологію створення повідомлень для ЗМІ, у формі гри (зокрема «Зіпсований телефон») дають зрозуміти, чому виникає спотворена інформація, яка стає головною новиною у реальній журналістській практиці.

– Такі заняття формують у школярів критичне мислення, навчають їх точно висловлювати думку, шукати істину, звернувшись до різноманітних джерел інформації, – зазначає Павло Александров.

Аудиторія погодилась із лектором, що такі способи формування у дітей критичного медіасприйняття дуже корисні і потребують впровадження в межах усієї держави, адже підростаюче покоління – це майбутнє нашої країни.

Одним із шляхів такої діяльності є участь дітей у роботі шкільної преси. Однак, на думку лектора, нині вона знаходиться у занедбаному стані, тому що державного фінансування немає, а діти на одному ентузіазмі працювати довго не зможуть. Цю думку підтвердили і присутні на лекції: більшість із них сказала, що у школах, які вони закінчили, преси зовсім не було, декілька студентів відзначили, що, хоч шкільна газета у них і була, але це був рупор ідей адміністрації закладу (своєрідний аналог «районки» компартійної доби або нинішньої комунальної преси). І лише одна студентка із ста п’ятдесяти присутніх з гордістю сказала, що у них була газета, яку читала уся школа, але її фінансувало приватне товариство.

Наступним питанням лекції було виявлення стереотипів, які формують ЗМК. Так П. Александров навів приклади з американського кінематографу, який формує у глядачів певні стереотипи, зокрема такі: а) більшість громадян США проживають у двоповерхових комфортабельних будинках (насправді такий будинок показують, бо сюжет фільму вимагає великого простору, де б можна відобразити усі картини); б) постійне застосування зброї поліцейськими (як свідчить статистика, американський поліцейський під час виконання службових обов’язків застосовує зброю один-два рази за 27 років); секс після першого поцілунку чи побачення, що засвідчує нібито свободу суспільства (та ж американська статистика засвідчує інше – лише 3-5% жителів підтверджують такі факти, а у фільмах це показують, щоб відобразити швидкий розвиток відносин).

За словами лектора, стереотипи бувають різні: одні несуть негативний відтінок, а інші – нейтральний. «Що стосується саме стереотипізації у журналістиці, то уникнути її неможливо. Однак щодо її шкідливості журналіст повинен вирішувати сам, неодмінно думаючи, до яких наслідків призведе ця інформація», – вважає П. Олександров.

Окрім лекції для студентів, П.Александров у стінах університету провів майстер-клас з питань медіаосвіти для старшокласників Балабинської гімназії «Престиж» та декількох шкіл Запоріжжя.

Як відомо, Інститут екології масової інформації створено рішенням Вченої Ради Львівського національного університету ім. Івана Франка в червні 1999 року як міждисциплінарний науково-дослідний підрозділ. Інститут очолив доктор філологічних наук Н. Б.Потятиник. Об’єктом його досліджень є інформаційне довкілля, середовище, створене, передусім, засобами масової інформації. Інститут провадить дослідження за трьома основними напрямами: медіафілософському (осмисленні впливу масової комунікації, зокрема медіатехнології, на культуру і цивілізацію), медіакритичному (аналіз медіадискурсу) та медіаосвітньому, спрямованому на поширення знань про мас-медіа серед широкого загалу, зокрема стосовно психологічних загроз, пов’язаних із пропагандою і фальсифікацією, порнографією та екранним насильством.

Ілона Давиденкова

Katerina Sirinyok-Dolgaryova

Read more posts by this author.

Subscribe to Southern Ukrainian Medialiteracy Center

Get the latest posts delivered right to your inbox.

or subscribe via RSS with Feedly!