На часі опанувати наукову методологію світового рівня

На факультеті журналістики ЗНУ підходить до завершення міжнародний проект під назвою «Інтенсивний тренінговий інститут із методології медіадосліджень», що проводиться спільно з факультетом соціології та управління за фінансової підтримки Міжнародної ради досліджень та обмінів IREX. Позаду чотири модулі інтенсивного навчання, останній – п’ятий – пройде у серпні, а підсумковим заходом стане жовтнева наукова конференція. Вже сьогодні зрозуміло: йдеться про надзвичайно актуальну справу. Своїми думками про хід реалізації проекту поділилась його головний організатор – доцент кафедри журналістики ЗНУ Катерина Григорівна Сіріньок-Долгарьова.

- Як ми переконалися, вчаться не лише студенти, а й викладачі. Скажіть, чому оволодіння методологією досліджень у сфері мас-медіа виявилось однією з нагальних потреб часу? -Так, вчаться всі. Мабуть, це тренд сучасності – людина мусить вчитися все своє життя, і викладачі не виняток: ми теж повинні вдосконалювати свої знання. Для нас важливо вміти здійснювати наукові дослідження на гідному рівні, а методологія становить основу для гарної наукової праці. Тому вчитися проводити правильні наукові дослідження варто постійно. Наш проект націлений саме на вдосконалення таких умінь і навичок, крім того – на здобуття нових, яких ми раніше не знали. Впевнена, ми отримаємо суттєвий результат. - А як би Ви оцінили роботу тренерів проекту? - Тренерів підбирали ретельно, оскільки проект дуже інтенсивний, програма насичена. Кожен модуль триває три дні: два дні освоюємо якісні або кількісні методології, на третій – статистичні методи. Лектори досвідчені, з нашого та інших університетів, ми дуже ними задоволені. Серед запрошених із приємністю можу назвати професора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерія Іванова, доцента, кандидата соціологічних наук із Інституту соціології НАН України Марту Наумову, старшого викладача кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Ольгу Гужву. Від ЗНУ до складу тренерів входили: професор, декан факультету соціології та управління Максим Лепський, доцент кафедри соціології того ж факультету, кандидат філософських наук Ігор Кудінов. Останній модуль вели представники нашого факультету журналістики: професор, завідувач кафедри теорії комунікацій, реклами і зв’язків із громадськістю Олена Семенець і доцент кафедри журналістики, докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Павло Мірошниченко. Тренінги несли величезну кількість інформації, ми були вражені тим, як багато треба освоїти! Наука розвивається швидко і, якщо хтось думає, що піти в науку – це означає захистити дисертацію і почивати на лаврах, то дуже помиляється. Насправді це величезна робота, що вимагає безупинного самовдосконалення. Англійська мова – взагалі must have. Більшість методик, про які ми говорили, походить із англомовних джерел. Тим, хто не володіє англійською на хоча б середньому рівні, сприймати подібну інформацію складно.

- Чи не могли б Ви докладніше розповісти про наукові методи, які розглядались на тренінгах? - Наш проект досить амбіційний, ми дали йому назву, під яку підпадають будь-які дослідження, що так чи інакше стосуються медіа. Social sciences – ціла галузь дисциплін і наукових досліджень, які торкаються всієї гуманітарної сфери. Наш фокус – медіа, ЗМІ, хоча слухачами інституту є не лише журналісти і викладачі факультету журналістики. Це також викладачі історичного факультету, а саме – кафедри міжнародних відносин, оскільки вони теж працюють із медіаситуацією. Це і викладачі факультету соціології та управління, переважно з кафедри політології. Методики, методології, техніки вчимо різноманітні, заняття проводяться як практичні, так і теоретичні. Вже пройшли контент-аналіз, концептуальний аналіз, дискурс-аналіз, опитування, фокус-групи. Дуже важливо розділяти дві парадигми – кількісні та якісні методи. Про більш прикладні підходи йшлося на заняттях, присвячених кількісним методам: як проводити опитування, правильно структурувати дослідження, операціоналізувати програму тощо.

- Які з методів найбільше сподобались слухачам? - Кожен із нас у душі – переважно якісний або кількісний дослідник, маючи природну схильність до того чи іншого. Але сподобалися, думаю, всі методи, адже щось корисне для себе можна було взяти від кожного тренера. Кожен раніше якимось методом вже користувався, а тепер отримав стимул копнути глибше, як то кажуть.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про п’ятий модуль, який очікується у серпні. - Це буде заключний модуль – фінальний акорд. Приїде тренер із Києва, який розповість про візуальні комунікації – телебачення, фото, відео, Інтернет. Крім того, будемо розглядати статистику. Без статистичних досліджень сьогодні неможливо обійтись, за ними майбутнє...

- Де шукати ці знання викладачам, які з якихось причин не долучились до проекту? - Насправді ми інтенсивно себе просуваємо. По-перше, у нас є сайт medialiteracy.zp.ua і там, крім новин, є великий розділ «Методологія», куди ми викладаємо весь наш доробок з усіх модулів. Я теж проводила один із тренінгів, саме про пошуки наукової інформації. Вважаю, наш університет на правильному шляху, про це говорить остання новація – відкриття власних наукових профілів у Google Scholar. Кожен викладач, науковець сьогодні обов’язково повинен мати науковий профіль у різних наукових мережах на кшталт ResearcherID, ORCID тощо. Подібні мережі, як правило, мають стосунок до якихось крупних видавництв. Є велика корпорація SAGE Publishing, крім того – Routledge, Elsevier. Це ті глобальні, англомовні видавництва, які здійснюють науковометричні індексації. Щоб не відставати від світу, ми повинні стежити за такими речами. Для цього потрібна, по-перше, англійська мова, а по-друге, можливість і вміння шукати безкоштовні ресурси, адже майже всі серйозні наукові ресурси платні. Наша університетська бібліотека, як і більшість бібліотек в Україні, на жаль, не може собі поки що дозволити реєстрацію на великих закордонних наукових порталах. Але є, щоправда в обмежених кількостях, так звані оpen source…

- До речі, я бачила, що до університетської бібліотеки надійшли книги з методології медіадосліджень... - Так, і це теж частина нашого ґранту. Ми закупили близько 40 книжок. Уже перша частина в бібліотеці – це російськомовні, українськомовні видання, будуть ще англомовні й електронні. Всі книги стосуються методології досліджень медіа, журналістики, соціології. Будемо намагатися їх використовувати. І студенти, які пишуть магістерські роботи, теж повинні їх брати. Треба рівнятися на закордонні стандарти – європейську, американську науку.

- А наскільки ми відстаємо від цих стандартів? - Насправді помітно відстаємо. На це є об’єктивні причини, звичайно. Коли на Заході розвивалася, скажімо, наука про PR, реклама, це були 60-ті роки ХХ століття. Ми всі знаємо, який це був час в Україні. Наша наука дотримувалась інших напрямів. Але зараз, коли ми всі у глобальній науці, ми повинні не тільки пам’ятати про свої здобутки, а й учити нове – для нас нове, а не для світу. Хоча ми різні, наші дослідження цікаві світові. Ми вчимо методи, які використовують у всьому світі, для того, щоб показати нашу тематику закордоном, розумієте? Україна дуже цікава. Власне цей ґрант було отримано завдяки моєму стажуванню в США наприкінці минулого року за темою науковий менеджмент (research management) у рамках програми University Administration Support Program (UASP) від IREX. В Америці я мала змогу побачити і поспілкуватися з колегами із постсоціалістичних країн – Грузії, Молдови, України. І африканці з нами були – громадяни Кенії, Нігерії, Південної Африки. Для мене це було відкриття, але, виявляється, зараз це нормальне явище, коли ти сидиш за одним столом із людьми з різним бекґраундом, різними етнічними особливостями. І, коли запитують: «А звідки ви?», «Що таке Україна?», «Де почитати про вас?», «Які у вас дослідження?», то це хвилює, розумієте? Тобто, я хочу сказати, що є запит на українське і ми повинні його підтримувати. Це дуже-дуже потрібно робити! Я всім студентам раджу: вже зараз на першому курсі відкривайте всі ці акаунти, шукайте, цікавтесь. Тому що круто бути у тренді світу, а не просто виснути в соцмережах. У нас потенціал такий, що ми можемо швидко наздогнати захід! Прекрасно, що вже почались такі проекти. Я надзвичайно вдячна адміністрації університету і колегам, які підтримали цю ідею. Всі зрозуміли, що ми правильно рухаємося. Треба вдосконалюватися, дивитися довкола, не сидіти у своєму коконі.

- Проект має завершитися підсумковою конференцією, яка відбудеться у жовтні, та публікацією колективної наукової монографії. Чи не могли б Ви розповісти про це детальніше? - Ми будемо намагатися всі методології застосувати на практиці. Літо буде гарячим, науковим для моїх колег. Я дуже сподіваюся, що ми дійсно видамо нову, цікаву працю. Вона буде зосереджена на медіаграмотності, медіакультурі, медіадослідженнях. Історики, соціологи, політологи, піарники, рекламісти, журналісти спробують подивитися на медіасферу під різними кутами зору, аби з’ясувати, яким чином наша медіакультура формується і як наші медіа працюють. Вийде багатоаспектна наукова праця з глибокими дослідженнями, принаймні сподіваюся на це.

- Ви є проектним менеджером факультету журналістики. Скажіть, наскільки це складно – знайти і здобути ґрант? Чи кожному це під силу? - Кожному! Ви знаєте, той, хто шукає, той знаходить. Коли я подивилась на те, як працюють американські університети, зокрема Utah State University, я зрозуміла, що там давно минув період вагань, ґрантову діяльність у них розпочали ще у 70-х роках. Ґранти – це фінанси на науку, прив’язка науки до конкретного замовника. Що таке ґрант? Це певна програма, націлена на конкретний результат. У нашому випадку – розвинути наукову діяльність, науково-дослідницький потенціал університетів. Американська Корпорація Карнегі на це виділяє кошти, IREX адмініструє. Якщо це буде якийсь європейський ґрант, то мету становитиме, скажімо, розвиток європейських цінностей. Слід звертати увагу не лише на міжнародні проекти – є ще всеукраїнські, місцеві. Усім пора долучатися до роботи з ґрантами, хоча університети – новачки у цьому порівняно з громадським сектором, будучи складними структурами і через це доволі інертними. У нас велика кількість факультетів, студентів, викладачів і ми все можемо, тому підтримка ініціатив щодо ґрантової діяльності з боку нашого ректора і проректорів, думаю, виправдана. На кожному факультеті своя специфіка, навіть всередині одного факультету. Кожна кафедра може мати свого проектного менеджера, який шукатиме відповідну інформацію. Відділу проектної діяльності ЗНУ велика вдячність за те, що надсилає оголошення! Можливо, ми ще не такі успішні в отриманні ґрантів, бо це величезна робота зі складання бюджету, розподілення обов’язків, написання самої заявки, причому здебільшого англійською мовою. Але ж усе приходить із досвідом.

Олександра Старцева, студентка першого курсу факультету журналістики ЗНУ

Перепост із сайту ЗНУ: http://bit.ly/2szLtiz.

medlitcenter

Read more posts by this author.

Subscribe to Southern Ukrainian Medialiteracy Center

Get the latest posts delivered right to your inbox.

or subscribe via RSS with Feedly!