У ЗНУ досліджують питання медіакультури та інформаційної безпеки

12 жовтня на факультеті журналістики Запорізького національного університету розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Медіакультура та інформаційна безпека в Європі та світі: освіта, практика і методологія медіадосліджень», яка проходить в межах Інтенсивного тренінгового інституту з методології медіадосліджень – спільного проекту Запорізького національного університету і Міжнародної ради досліджень і обмінів (IREX) і буде тривати протягом двох днів.

Треба зазначити, що проект є частиною Програми підтримки адміністрування університетів, розробленої IREX за підтримки Корпорації Карнегі в Нью-Йорку.
У заході, організованому Міжнародною радою досліджень і обмінів (IREX), Запорізьким національним університетом, Південноукраїнським центром медіаграмотності, Класичним приватним університетом взяли участь журналісти, науковці журналістикознавства, політології, соціології ЗНУ, ЗНТУ, КПУ, почесні гості: директор Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Володимир Різун, директор Кавказького інституту регіональної безпеки, асоційований професор факультету соціальних наук Кавказького міжнародного університету (Тбілісі, Грузія) Олександр Русецький, медіа-експерт StopFake.org, PhD кандидат Могилянської школи журналістики НУ «Києво-Могилянська Академія» (Київ, Україна) Олена Чуранова. Під час пленарного засідання з вітальними словами виступили як гості, так і представники керівництва вишу та факультету, які висловили сподівання, що дана конференція стане майданчиком для обговорення важливих тем інформаційної безпеки і медіакультури, плідних дискусій та тісної співпраці. Так, зокрема, проректор з наукової роботи і міжнародної діяльності Запорізького національного університету, доктор історичних наук, професор Геннадій Васильчук відзначив актуальність проблемних питань конференції, які набувають великого значення в сучасному інформаційному просторі, адже медіакультура та інформаційна безпека є проблемами інтегративними. А директор Кавказького інституту регіональної безпеки, асоційований професор факультету соціальних наук Кавказького міжнародного університету Олександр Русецький наголосив на перспективних напрямках міжнародної співпраці. Зокрема, він зазначив: «Ми плануємо розвивати нові напрямки співпраці між університетами та факультетами, такі як стажування, літні та зимові школи практики, а також створювати нові інтелектуальні проекти та інформаційний україно-грузинський простір». За словами декана факультету журналістики Запорізького національного університету, кандидата педагогічних наук, доцента Віктора Костюка, конференція стала результатом піврічної тренінгової діяльності науковців різних факультетів (історичного, факультету соціології та управління, журналістики) на тему «Методологія і організація проведення медіа досліджень». Також під час пленарного засідання у своїй доповіді «Шляхи впровадження медіаосвіти» Віктор Володимирович проаналізував історичні передумови, наукові напрацювання, правила та значення медіаосвіти та медіа культури в ракурсі інформаційної безпеки в різних країнах та Україні, визначаючи основні завдання медіаосвіти, кінцевою метою якої є формування критичного мислення, правильного сприймання та осмислення інформації. Так, наприклад, курс медіакультури сьогодні викладається в університеті за вибором і його викладає професор Олена Семенець. Крім того, робота з медіаосвіти ведеться з дітьми в шкільних і дошкільних навчальних закладах і в цьому велику допомогу надають студенти факультету журналістики. Виступаючи перед учасниками конференції, заступник декана факультету журналістики ЗНУ з міжнародної діяльності, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики ЗНУ Катерина Сіріньок-Долгарьова наголосила, що ця подія є підсумком плідної і тривалої роботи науковців. Так, вона розповіла про досвід стажування з наукового менеджменту, який є дуже необхідним для покращення українських наукових досліджень, про результати роботи в рамках 4-річного функціонування Південноукраїнського центру медіаграмотності, участі у Програмі підтримки адміністрування університетів UASP IREX, а також Інтенсивного тренінгового інституту з методології медіадосліджень. Зокрема, цей проект залучив 30 учасників з 6 спеціальностей і мав на меті вивчення міжнародних трендів у медіадослідженнях, накопичення практичних знань, вивчення нових методів дослідження. Відзначимо, що фіналом проекту став вихід колективної монографії «Медіакультура в контексті міждисциплінарних досліджень», у якій використані найновіші методи досліджень і презентація якої відбудеться 13 жовтня. З доповіддю, яка присвячена основним аспектам і проблемам медіаосвіти та медіакультури як соціального феномену, виступила також завідувач кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю ЗНУ, доктор філологічних наук, професор Олена Семенець, яка розглянула ці поняття з точки зору журналістикознавства, медіа філософії, синергетики та еволюції суспільства. Крім того, в рамках конференції відбулась дискусія, посвячена темі: «Мас-медіа в умовах гібридної війни: міжнародний досвід», модератором якої виступив кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету журналістики Запорізького національного університету, координатор Південноукраїнського центру медіа грамотності Віктор Костюк.

Своїми поглядами, думками та досвідом з цих питань поділились почесні гості директор Кавказького інституту регіональної безпеки, асоційований професор Кавказького міжнародного університету (Тбілісі, Грузія) Олександр Русецький, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) Володимир Різун та медіа-експерт StopFake.org, PhD кандидат Могилянської школи журналістики НУ «Києво-Могилянська Академія» (Київ, Україна) Олена Чуранова. Так, під час обговорення були розглянуті питання потреби академічної журналістики у переформатуванні у бік фахового вивчення основ та принципів так званої «екстремальної воєнної журналістики», балансування між пропагандою та неупередженим інформуванням аудиторії у діяльності журналістів, ролі держави в координації та підтримці роботи журналістів, які висвітлюють тематику воєнного конфлікту та інші питання. Гості конференції проаналізували реакції та дії державних структур в умовах війни, роль журналістики і науки в забезпеченні інформаційної безпеки, обговорили питання інформаційних, психічних загроз, кібербезпеки в умовах кібератак, рол проблеми несприйняття існуючих ризиків і викликів, мобілізації недійного ресурсу в умовах воєнних конфліктів та інше. Так, зокрема, Олександр Русецький розповів про цікавий досвід створення інформаційного центру в Тбілісі, який відслідковував розповсюдження неправдивої інформації у медіапросторі. На його думку, психічна загроза полягає в тому, що ми неадекватно бачимо причини, предмет, політичну і соціальну сторони конфлікту і відповідно будуємо миротворчі і переговорні процеси в цьому ракурсі. При цьому останнім часом відбувається посилення нової хвилі демократичних цінностей і активізації громадянського суспільства, що важливо для інформаційної безпеки. «В цих умовах ми повинні думати про альтернативні методи інформаційної безпеки і давати правильну оцінку конфлікту. В цьому сенсі важливою є роль громадянського суспільства, журналістів і медіаосвіти», - зазначив Олександр Русецький. Крім того, він наголосив на необхідності створення спільного інформаційно-освітнього простору, нових механізмів багатостороннього співробітництва та ведення превентивної політики в умовах кризи системи світової безпеки. Своїми поглядами поділився і доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) Володимир Різун. На його переконання академічна спільнота має бути задіяна в обговоренні питань інформаційної безпеки в сфері медіа, надаючи при цьому зважені пропозиції та рекомендації та виходячи з ними до влади і медіа. Також він відзначив важливу роль громадянських організацій, які повинні боротись з неправдивими медіа в контексті демократизації суспільства. Під час засідання з доповіддю виступила і медіа-експерт StopFake.org, PhD кандидат Могилянської школи журналістики НУ «Києво-Могилянська Академія» (Київ, Україна) Олена Чуранова, яка розповіла про створення і особливості функціонування сайту StopFake.org, який працює вже 3 роки і готує матеріали-спростування неправдивої інформації з детальною аргументацією. Відзначимо, що цей проект був заснований завдяки підтримці активних представників Могилянської школи журналістики. Сьогодні представники проекту можуть впевнено ділитись власним досвідом і своїми напрацюваннями з іншими країнами. Так, Олена Чуранова зазначила, що медіа в умовах гібридної війни повинні якісно робити свою роботу, беручи інформацію з перевірених джерел. До дискусії з цих питань долучились усі учасники зустрічі: журналісти, редактори ЗМІ, науковці, які мали змогу поставити запитання доповідачам. Так, наприклад, учасники обговорення цікавились оцінкою російсько-грузинських відносин з точки зору порушення прав людини, захистом політичних прав населення, яке живе на окупованих територіях, інтеграцією Грузії у структури ЄС і НАТО та іншими питаннями. Також 13 жовтня в рамках конференції були проведені засідання круглих столів, присвячених таким темам: «Інформаційна безпека та медіакультура: досвід Грузії та України», «Медіаосвіта і медіакультура: шляхи впровадження у школі», «Методологічні колізії в Україні та світі: до питання міждисциплінарності та якості наукових досліджень у сфері мас-медіа», «Медіакультура миротворчості в білатеральній дипломатії місцевого самоуправління».

Олена Переверзєва

(прес-центр ЗНУ)

фото: Олександра Лозов'юк та Інна Демченко

medlitcenter

Read more posts by this author.

Subscribe to Southern Ukrainian Medialiteracy Center

Get the latest posts delivered right to your inbox.

or subscribe via RSS with Feedly!