У ЗНУ відбувся круглий стіл на тему «Роль ЗМІ у пропаганді медіаосвіти»

28 листопада у Запорізькому національному університеті, на базі південноукраїнського центру медіаграмотності, відбувся круглий стіл на тему «Роль ЗМІ у пропаганді медіаосвіти».

У ньому взяли участь гості зі Львова: Наталія Габор – експерт із медіаекології, кандидат філологічних наук, доцент кафедри нових медій Львівського національного університету імені Івана Франка та Павло Александров – науковий співробітник Інституту екології масової інформації цього ж вишу, Зиновій Партико, доктор філологічних наук, професор Класичного Приватного університету, Юлія Любченко, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики ЗНУ, Мирослава Чабаненко, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент цієї ж кафедри, Катерина Доценко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри реклами та зв’язків із громадськістю ЗНУ, журналісти регіональних ЗМІ (ЗОДТРК, прес-центр ЗНУ, радіо «Юніверс», портал «Пороги»), студенти факультету журналістики. На початку розмови заступник декана факультету журналістики Віктор Костюк, який був модератором, окреслив коло питань, винесених на обговорення, зокрема визначення ролі і місії журналістики у медіапросвітницькій діяльності суспільства, а також важливості медіаосвіти для самих працівників мас-медіа.

Першою виступала Н. Габор, яка вказала на важливість опанування журналістами теорії і практики медіаграмотності:

Медіа реально щось змінюють у нашій свідомості, дуже часто ми це розуміємо тоді, коли ця свідомість вже змінилась. І чи можемо ми адекватно на це реагувати? Боюсь, що не завжди. Що стосується медіаосвіти, то вона потрібна певною мірою для не журналістів, але для журналістів, мінімум як проблемне обговорювання якихось речей, вона теж потрібна, як продовження медіаетики чи інших медіапредметів.

Далі виникла дискусія «про моду» на погані новини. Всі учасники погоджувались, що ЗМІ зараз більше подають новини з негативним характером, але чому це так, ніхто відповісти не може. Олена Хлистун, журналістка прес-центру ЗНУ, запропонувала як зменшити шкоду цих новин:

Я гадаю, що погані новини можна подавати, але потрібно давати їм критичний аналіз, а ще краще, якщо ми наприкінці дамо якісь поради позитивного характеру.

У свою чергу Н. Габор вказала, як потрібно подавати негативну інформацію:

Не потрібно забороняти погані новини, заборонами нічого не досягнеш. Для мене добрим прикладом було те, як відреагували американські ЗМІ на події 11 вересня 2001 року. У першу добу показували палаючі будинки, загиблих людей, крики, гуркіт, а далі, спрацювала медіарегуляція: ЗМІ почали показувати, як ті, що вижили, почали допомагати іншим. Тобто, вони показували проблему, але вже інакше, бо акцентували увагу не на трагедії, а на тому, як її подолати.

В. Костюк зазначив, що вітчизняним ЗМІ необхідно збалансувати свій контент. Звичайно, у наш час не можна обійтись без розповіді про трагічні події, яких, на жаль, багато і в Україні, і в світі. Однак не тільки вони відображають наше повсякдення: навіть у цей непростий час ми маємо безліч прикладів позитивних життєвих ситуацій, які варті відображення. Матеріали такого змісту сприятимуть формуванню соціального оптимізму і, як наслідок, заохочуватимуть аудиторію звертатись до ЗМІ за порадою (як діяти у цей нелегкий час?). Саме такої атмосфери не вистачає у наш час: коли в країні лихо, треба «не розгойдувати човен», а всім соціальним інститутам, кожній людині шукати вихід із нього.

Учасники круглого столу погодились, що нині у ЗМІ дуже багато насильства, але яким чином дати надію людям?

Перш за все, ЗМІ повинні дізнатися, чого люди зараз потребують. Скільки їм потрібно позитиву, а скільки негативу, та це регулювати. Апріорі, будь - яка інформація впливає, але якщо ЗМІ буде підбирати лише факти, цей вплив на свідомість буде тільки збільшуватись. Журналістам також необхідно звертати увагу на те, які слова вони використовують, описуючи подію, – зазначив Зиновій Партико.

Останнім часом активно заявила про себе громадянська журналістика. Під час обговорення було сказано, що нині вона потрібна, хоча і не зовсім професійна, але правдива. Адже все, що потрібно нині людям – це правда.

Наприкінці Віктор Володимирович підвів підсумки круглого столу, наголосивши, що медіаопросвіта нині дуже потрібна суспільству, як повітря, вода чи освіта.

Давиденкова Ілона

Katerina Sirinyok-Dolgaryova

Read more posts by this author.

Subscribe to Southern Ukrainian Medialiteracy Center

Get the latest posts delivered right to your inbox.

or subscribe via RSS with Feedly!