У ЗНУ завітав Stopfake

Михайло Кольцов, викладач Могилянської школи журналістики та адміністратор сайту Stopfake.org, 26 лютого завітав до Запорізького національного університету. Під час тренінгу він розповів, як споживачі інформації можуть розумно сприймати медіаконтент, та продемонстрував способи перевірки його правдивості.

Тренінг розпочався з визначення суті поняття «фейк», мети його створення. Також гість розповів про причину виникнення Stopfake:

– Після того, як у німецькій газеті «Stern» опубліковали статтю про Україну, яка була переповнена штампами, на зразок «українці – це фашисти», редактори та журналісти відомих видань у Києві вирішили створити окремий ресурс, де буде перевірятися інформація. Адже «фейки» несуть певну загрозу. І найголовніша причина появи Stopfake.org – фейки можуть вбивати.

За словами спікера, «фейки» поділяють на два види. Перший – це пропаганда, інформація якої повністю вигадана. Для неї характерне використання загальнолюдських негативних наративів. Другий – це зміщення наголосу чи контексту. У таких матеріалах перемішана правда з брехнею, для них характерні вибіркові цитування, фото або відеоматеріли взяті з інших подій.

Аудиторії були запропоновані матеріали із ЗМІ, серед яких необхідно було визначити фейкові. Михайло розповів про способи верифікації (перевірки) інформації, порадив, як це зробити швидко і якісно:

– Якщо у вас виникають сумніви у правдивості, то починайте перевірку з цього. По-перше, завжди будьте скептичними, по-друге, відділяйте власні емоції та мотивацію від роботи. Це дуже складно, але важливо під час перевірки. І, найголовніше, запам’ятайте, що зараз журналіст – це не генератор контенту, а детектив, тому робіть розслідування.

Для того, щоб підготувати якісний матеріал, без фейкового контенту, журналіст повинен самостійно перевірити правдивість відображеного. На цьому неодноразово під час тренінгу наголошував гість, запропонувавши такі основні способи верифікації:

• Знайти першоджерело та прокомунікувати з ним.
• Перевірити джерело (час створення, автора, репутацію).
• Визначити міру відповідності між повідомленням та дійсністю.
• Знайти подібні матеріали.
• Відшукати інші джерела інформації.
• Контраргументація має відповідати кількості аргументів.

М. Кольцов розповів про інструменти, якими журналісти, усі споживачі інформації можуть скористатися для перевірки істинності фактів, про які говориться у медіа. Значну увагу було приділено тим сайтам, які використовує у своїй роботі Stopfake. Такі ресурси дають можливість дізнатися, чи є монтаж на фото, визначити першоджерело відео або фотоматеріалів, побачити, як виглядав той чи інший сайт за всю свою історію.

Ілона Давиденкова